Запуск он-лайн платформи “Прозорі місцеві вибори”

Вибори, Місцеві вибори, Напрямки, Проекти, Прозорі місцеві вибори 2015, Розробки, Теми

Наприкінці вересня 2015 року у Бердянську (24 вересня), у Києві (25 вересня), в Краматорську та Слов’янську (28 вересня) було проведено серію прес-конференцій з презентацією проекту «Прозорі місцеві вибори 2015». В кожному місті було презентовано відповідний сайт (http://berdyansk.vybir.info, http://kramatorsk.vybir.info, http://slovyansk.vybir.info), метою якого є у простому та зручному вигляді представити всю офіційну інформацію територіальних виборчих комісій у трьох пілотних містах – Бердянську (Запорізька область), Краматорську та Слов’янську (Донецька область), в тому числі дані про партії, що висувають своїх кандидатів, про самих кандидатів, про округи та дільниці – включно з інтерактивними картами, результати голосування та виборів.

pc1.1

Прес-конференція, Бердянськ, 24.09.2015

«Місцеві вибори, на відміну від виборів національних, на інституційному рівні не є достатньо прозорими», – зазначив Сергій Васильченко, голова правління Українського центру суспільних даних (м. Київ), – «Так, якщо у Центральної виборчої комісії є свій веб-сайт, де централізовано публікуються дуже детальні дані – аж до рівня дільниць, то територіальні виборчі комісії не мають нормальних сайтів. Інколи ТВК мають сторінки на сайтах міськрад, але часто публікуються лише обмежені дані, інформація неповна. Сайт ЦВК почав публікувати дуже обмежені дані по місцевим виборам лише з 2010 року, а до того часу інформації практично нема».

pc1.6

Прес-конференція, Київ, УНІАН, 25.09.2015, Сергій Васильченко

Брак прозорості виборчого процесу, відсутність даних у публічному просторі, невчасна їх публікація можуть також призводити до маніпуляцій, шахрайства на виборах. З іншого боку, ТВК видають багато постанов, публікують багато інформації – але не мають матеріальних та інституційних ресурсів. Тож головним завданням проекту є сприяння територіальним виборчим комісіям в ефективному оприлюдненні постанов, рішень, іншої офіційної інформації про виборчий процес на місцевих виборах 2015 року.

pc1.2

Прес-конференція, Бердянськ, 24.09.2015, Ігор Кас’янов, Андрій Горбаль

«Нова виборча система породила нові проблеми і загострила старі, які були у попередніх системах. Без належного роз’яснення механіки виборчої системи, – того, яким чином будуть висуватися кандидати у міські, районні, обласні ради, яким чином виборці голосуватимуть на дільницях, як їх голос вплине на те, хто з кандидатів стане депутатом, – нас може чекати багато неприємних сюрпризів. Адже, якщо виборці не розумітимуть систему виборів, легітимність всього виборчого процесу буде під великим питанням», – додав Андрій Горбаль, виконавчий директор Українського центр суспільних даних.

pc1.7

Прес-конференція, Київ, УНІАН, 25.09.2015, Андрій Горбаль

Ситуація ускладнюється тим, що вибори до міських, районних та обласних рад будуть відбуватися за принципово новою виборчою системою – найскладнішою і найнезрозумілішою. Нова виборча система породила нові проблеми і загострила старі, які були у попередніх системах. Це не система «з відкритими списками», як дехто її рекламує. Це пропорційна система, яка одночасно місцями виглядає як мажоритарна, її можна назвати «пропорційна система з преференціями».

pc1.5

Прес-конференція, Слов’янськ, 28.09.2015, Наталія Курдюкова (голова Слов’янської міської ТВК), Андрій Горбаль

Без належного роз’яснення механіки виборчої системи, – того, яким чином будуть висуватися кандидати у міські, районні, обласні ради, яким чином виборці голосуватимуть на дільницях, як їх голос вплине на те, хто з кандидатів стане депутатом, – нас може чекати багато неприємних сюрпризів.

Так, експерти Українського центр суспільних даних прогнозують, що різко виросте час встановлення результатів, підвищиться ймовірність помилок (на кажучи про маніпуляції та фальсифікації), і найголовніше – виборці можуть не довіряти результатам виборів, і ради можуть сприйматися громадянами як «недостатньо легітимні».

Так, до міських, районних, обласних рад кандидатів можуть висувати тільки партії. «Самовисуванець» або «безпартійний» кандидат не зможе балотуватися до цих місцевих рад. Партії затверджують «виборчий список», який складається з першого кандидата (лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія отримала мандати) та інші кандидати які закріплюються (висуваються) за певними територіальними виборчими округами у відповідній раді (в області, районі, місті).

На кожному окрузі, відповідно, буде окремий бюлетень для голосування. Виборець може обрати тільки один варіант у цьому бюлетені – тобто, або проголосувати просто за партію і лідера її «списку» (якщо вона не закріпила – не «висунула» кандидата на цьому окрузі), або ж за партію (і лідера) із кандидатом, закріпленим в цьому окрузі. Відтак, голос кожного виборця є обов’язково голосом за певну партію і її «лідера» і також може бути одночасно голосом за певного кандидата від цієї ж партії.

Встановлення результатів виборів за цією системою відбуватиметься у два етапи – визначення партій-переможців, які отримають мандати у раді, і визначення конкретних кандидатів від цих партій (які закріплені за округами) – що стануть депутатами ради.

Для цього потрібно скласти разом всі голоси, які отримала кожна партія в усіх округах (в яких були прикріплені кандидати, так і без них), і подивитися, скільки відсотків від усіх, хто проголосував, набирає кожна партія. До ради пройдуть тільки ті партії, що отримають більше 5% голосів у цілому по місту (району, області) – тобто «подолають бар’єр». За допомогою виборчої квоти визначається, скільки мандатів «отримає» кожна партія. Потім, в межах кожної партії-переможця, потрібно буде відсортувати кандидатів за рівнем їх підтримки виборцями на округах.

Виборці повинні бути готовими, що від їхнього округу може бути не обрано депутата взагалі. З іншого боку, від округу може пройти у раду двоє або й більше кандидатів. Депутатом міськради (райради, облради) може стати кандидат, який у своєму окрузі зайняв третє, а то й четверте місце.

Український центр суспільних даних з’ясував це, провівши моделювання роботи нової виборчої системи на основі реальних даних виборів до Київської міської ради 25 травня 2014 р. Тоді ж було виявлено і багато інших несподіванок.

«Сюрпризи» нової виборчої системи – до чого виборці мають бути готовими

  • Кандидат від партії може набрати переважну більшість голосів виборців у окрузі, але не отримати мандат, і не потрапити до ради, бо його партія в цілому по всьому місту (району, області) набирає менше прохідного бар’єру.
  • Представники тої чи іншої партії можуть лідирувати в усіх округах, проте мандати отримають не всі, якщо ще хоч одна партія подолає прохідний бар’єр.
  • Деякі округи можуть бути взагалі не представлені у раді, а деякі можуть мати кілька депутатів.
  • Депутатами від деяких округів можуть стати кандидати, які зайняли навіть третє чи четверте (або й нижче) місце.
  • Якщо якась політична сила недооцінить своєї популярності, і виставить меншу кількість кандидатів, ніж в результаті отримає мандатів, то ці місця у раді залишаться незаповненими, вакантними – аж до кінця терміну повноважень місцевої ради.

Надзвичайно важливо якомога більше і якомога детальніше роз’яснювати громадянам – всіма можливими засобами – особливості і механіку цієї складної і не очевидної виборчої системи. Адже, якщо виборці не розумітимуть систему виборів, легітимність всього виборчого процесу буде під великим питанням.

Повна прозорість і доступність діяльності виборчих комісій, представлення даних про кандидатів, округи, виборчу систему, результати – у зручному та наглядному для виборців вигляді – допоможе підвищити довіру до місцевих виборів, попередити маніпуляції та фальсифікації, підвищити легітимність новообраних місцевих органів влади.

 

Меню