Як оцінювати потребу в паліативній допомозі в Україні?

Охорона здоров’я, Статистика

26 березня 2018 року відбувся круглий стіл “Методологія оцінки потреби у паліативній допомозі в Україні” у приміщенні Міжнародного фонду “Відродження”. Основною метою круглого столу було обговорити, як найкраще використати наявні «рутинні» дані для більш надійної / реалістичної оцінки потреби у паліативній допомозі. Участь у експертному обговоренні взяли представники Міністерства охорони здоров’я, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Державної служби статистики України, Центру медичної статистики МОЗ України, Центру громадського здоров’я МОЗ, закладів охорони здоров’я громадських організацій, провідні фахівці України з питань паліативної допомоги.

ДЛ ОЛ ЭЖ ИТ

За підсумками обговорення учасники дійшли до наступних висновків.

Пропозиції про внесення змін до Наказу МОЗ №41 “Про організацію паліативної допомоги в Україні”:

  • Термін «статус паліативного пацієнта» вважати як такий, що ускладнює надання паліативної допомоги, стигматизує пацієнта, і його належить замінити у новій редакції Порядку надання паліативної допомоги. Важливо розуміти, що є «паліативний підхід», який має застосовуватися з моменту встановлення діагнозу, що загрожує чи обмежує життя, а не «паліативний статус», що потребує «комісій» для його призначення.
  • При цьому учасники відзначили потребу у більш чітких інструкціях, чи методиках щодо визначення потреби у паліативній допомозі, інформацією про стани з показаннями до ПД, у тому числі з використанням функціональних діагнозів.
  • Сформувати окремий перелік послуг, що будуть включенні до списку послуг надання паліативної допомоги (далі ПД). Відправною точкою може бути Наказ МОЗ “Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги” в якому сформований перелік послуг надання первинної медичної допомоги від 19 березня 2018 р.
  • Сформувати окремий список діагнозів, що мають показання до надання ПД (рекомендації ВООЗ).
  • Врахувати рекомендації ВООЗ для планування ПД за короткостроковими поетапними програмами на 1-2 роки.
  • При призначенні ПД має бути застосований мультидисциплінарний підхід, який враховує медичні та соціальні показники.

Рекомендації щодо покращення методології оцінки потреби паліативної допомоги в Україні:

  • Враховувати при підрахунку потреби в паліативні допомозі в Україні експертні методи, що враховують не лише кількість померлих, а й людей, що продовжують жити далі.
  • Для розрахунку ПД для дітей використовувати поширеність. Взяти за основу більш ліберальну інтерпретацію, розуміючи, що не можна вийти на розрахунки по кожній нозології. Дитячі показники захворюваності більше відповідають реальності, оскільки коли дитина захворіє, є більше шансів що з нею звернуться по допомогу, і дані будуть зафіксовані (а не будуть хворіти на робочому місті, як дорослі).
  • Відповідно, для дорослих варто виходити із кількості померлих («дорослі стають помітними, коли помирають»), за винятком захворювань, для яких не фіксуються належним чином причини смерті.
  • Рекомендації щодо методики обрахунку потреби за різними нозологічними групами:
    • Онкологія: показники збільшувати (в т.ч. за рахунок поширеності, врахування 4 стадії, 4 клінічної групи);
    • ВІЛ/СНІД – залишити наявну методику;
    • Серцево-судинні: зменшувати (ймовірно, застосувавши коефіцієнт 0,3-0,5 до теперішнього рівня), виключити таку групу як атеросклеротична хвороба серця;
    • ХОЗЛ: збільшувати показники;
    • Хвороби Паркінсона, Альцгеймера, ревматоїдний артрит, множинний склероз: застосовувати показники поширеності.
    • Врахувати, що в державі існує повна і наскрізна система обліку туберкульозу, використовувати дані ТБ-реєстру як додаткове джерело даних для оцінки потреби у паліативній допомозі.
    • Врахувати, що в канцер-реєстрі обліковується 3 причини смерті (в т. ч. від супутніх або ускладнень), а не лише одна – від основного захворювання.
    • Було запропоновано сформувати такі групи захворювань для розрахунків:
      • онкологія / новоутворення
      • інфекційні
      • нервової системи
      • опорно-рухового апарату
    • або такі:
      • прогресуючий
      • не прогресуючий
      • з важким болем

Учасники також відзначили, що нормальної статистики щодо паліативної допомоги, придатної для прийняття управлінських рішень, не буде доти, доки не буде унормована сама паліативна допомога.

Запускаючи механізм розрахунку потреби з року в рік на роки вперед, треба врахувати, що науково-технічний прогрес дозволятиме з роками лікувати швидше і ефективніше. Наша методика повинна бути така: механізм невеликих кроків плюс рекурсія: здійснення розрахунку за методикою, дослідження на практиці; коригування (контроль динаміки змін, контроль якості); і цикл починається спочатку.

Учасники круглого столу також рекомендували Міністерству охорони здоров’я України звернутися до Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) за підтримкою у розробці цілісної політики щодо паліативної допомоги та відповідної прикладної операційної стратегії, у рамках Всебічного охоплення медико-санітарними послугами, Континууму допомоги (резолюція 67-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, 2014), що була б інтегрована у реформу охорони здоров’я, соціально і культурно релевантна.

Презентації з круглого столу можна переглянути за лінком.